Відчутна суттєва абищиця

Відчутна суттєва абищиця

Відчутна суттєва абищиця

 

«Дещиця про українські прізвища» (Дніпро, Ліра, 2020) – нове монографічне дослідження професора Анатолія Поповського з козацького краю.

Починається праця, глибока, «вилизана», вельми цікава талановитим авторським віршем-епіграфом, який не процитувати, то обрубати гілляку кремезного дуба:

Що в імені і прізвищі твоїм,

Вкраїнцю мій, чи древо роду знаєш?

Ким предок був в стражденнім світі цім:

Звитяжцем вольності козацької святої,

А чи холуй, запроданець, стукач, злодюга,

Кат рідного народу, кар’єрист, бандюга,

Чи суверенної Вкраїни мужній воїн?!

Тож відроди козацьку силу й вроду,

Шануй, примножуй честь свойого роду, –

Кріпімо єдність, силу волі й права,

Бо з міці роду, а не виродків, будується держава.

У тоні епіграфа насолоджується читацька душа й патріотично-повчальною передмовою. Дійсно, що сучасна молодь не знає та індиферентно ставиться до свого родоводу, до значення свого прізвища… Ба, тим паче, працюючи й розмовляючи зі студентами, на питання про рік народження батька-матері не раз чулося «не знаю».

Професор Поповський А. із болем у серці й воднораз із приємністю цитує Чингіза Айтматова: «Я пишаюся тим, що киргизька молодь шанує і пам’ятає своїх предків до 14 коліна. І не тільки пам’ятає, але й знає, що кожен із нащадків зробив корисного для Киргизії».

Загалом, уся кижка, про щоб не йшлося, пересипана надзвичайно глибинними думками-сентенціями, іронією-гумором, так потрібними повчаннями. Наприклад, «Душа людська – то божий храм… А світ, з побожності горбатий, Уже в тім храмі ставить грати, І в тому храмі править хам», золоті зерна-слова Станіслава Тельнюка. Сливе, акорди народної педагогіки Анатолій Поповський наводить чи не через сторінку – можна з них радше укласти хрестоматію… Воістину, вміле поєднання Науки й Дидактики!

Із цікавістю читаються-ковтаються розділи про структуру українських прізвищ зі спонукальним компонентом; про слова борщ, лобода, перекотиполе в ономастичному та апелятивному контексті; про штани та їх антропоназви; про односкладові українські прізвища; про прізвища, пов’язані з бджільництвом, юриспруденцією; про прізвища з числівниковою, займенниковою основами; про прізвища з компонентами крив- , -їд- (-їж-), біл- , лих- .

Букварно-читанковою специфікою, зазвичай, повіває читання оригінальних розділів «Від Хама до хамства», «Від Холуя до холуйства», «Зросійщення українських прізвищ», «Чи перевелися перевертні?».

Відрадно, що кожен розділ монографії доповнюється вичерпною бібліографією й довідковим корпусом, використана література подається наприкінці.

Заразом, книжка «Дещиця про українські прізвища» адресована науковцям, викладачам, студентам, учням, журналістам, працівникам державних установ – усім шанувальникам рідної мови, культури та історії батьківського краю. Міцних їй Крил і святої Місії!

 

Зиновій Бичко, НСЖУ

місто Львів

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!: