Вибори: політичний спектр

Вибори: політичний спектр

Вибори: політичний спектр

Якщо не брати до уваги, що нас ще чекає другий тур виборів міського голови Дрогобича, то можна твердити, що вибори до місцевих рад на Дрогобиччині завершились без якихось особливих сюрпризів. Такий висновок напрошується з результатів волевиявлення на виборах депутатів Дрогобицької районної ради, які затверджені 3 листопада 2020 року на засіданні Дрогобицької районної територіальної виборчої комісії.

На основі результатів виборів можна говорити про політичні уподобання виборців. Які вони? У виборах взяли участь представники 14 партій, серед яких на правому фланзі стоїть ВО «Свобода», на лівому – ВО «Батьківщина». Якби так було у всеукраїнському масштабі, можна було б сміливо сказати, що Україна відбулася й жодному агресорові тут нема що робити. В нас нема ні ОПЗЖ, як спадкоємця компартії, ні партії Шарія. «Батьківщина» стоїть на лівому фланзі тому, що сповідує соціал-демократичну ідеологію й у питанні ринку землі є опонентом «Європейської солідарності». В цьому питанні крайні праві та ліві значно ближчі між собою, ніж з усіма тими, що перебувають ближче до центру.

Із чотирнадцяти партій виборці Дрогобицького району відсіяли шість. Серед них: Українська Галицька Партія, «Голос», «За майбутнє», Конгрес Українських Націоналістів, «Пропозиція» та «Варта». Які з цього можна зробити висновки? Найперше мешканці району заявили, що вони проти регіоналізації політики. Звісно, слово «галицька» милує слух, але партія з ним (цим словом) у своїй назві не пройшла. Це не є тенденцією для всієї Галичини, бо в інших районах такі партії пройшли, алеДрогобиччина – особлива. І в цьому є позитив. По-друге, деякі партії зовсім не відрізняються ідеологічно, хіба подрібнюють електорат. Важко, скажімо, знайти великі ідеологічні розбіжності між «Голосом» і «Самопоміччю». Цього разу виборці віддали перевагу «Самопомочі», та якби на базі цих двох партій постала одна, вона могла б позмагатися навіть із «Європейською солідарністю». Так само нема принципових ідеологічних розбіжностей між «Свободою» і Конгресом Українських націоналістів. Різниця – в принциповості лідерів. Оскільки в «Свободі» лідери наразі принциповіші, то й виборці віддали перевагу їй.

Є й негативна тенденція перших виборів на партійній основі з відкритими списками. В число вибраних потрапили далеко не всі, хто користується повагою та авторитетом у виборців. Часто вони просто допомагали пройти в раду тим, кого партія поставила першими у виборчих списках. Це можна було б назвати жертовністю, якби кандидати в депутати, знаючи заздалегідь, що не пройдуть, хоча наберуть більшу кількість голосів за тих, хто в списках перед ними, все ж жертвували своїм часом, силами, здоров’ям і матеріальними ресурсами задля блага партії. Та в реальності вони працюють не тільки на благо, бо «прохідні» часто –  далеко не святі і святими стати не бажають. Якби вибори проходили на мажоритарній основі, дехто із них депутатом не став би. Проте точно пройшли б по мажоритарці Василь Пасемко (1498) та Андрій Янів (1332) із ЄС, які удвох набрали більше голосів, ніж деякі із партій.

Як і на минулих виборах, в число лідерів потрапили «Європейська солідарність» і НРУ. Щоправда цього разу вони помінялися місцями та й розрив між першою і другою позиціями тепер значно більший. ЄС – незаперечний лідер, який випереджає свого переслідувача більш, ніж у два рази. В чому секрет такого успіху? Якщо подивитися на політичні гасла «Європейської солідарності», то вони нічим не відрізняються від гасел «Свободи», а часом – ще радикальніші. Коли ж проаналізувати економічну частину програми, то вона не менш ліберальна, ніж у «Голосу» чи навіть «Слуг народу». Народилась вона як партія лідерського типу (Блок Петра Порошенка) та поступово перетворилась на ідеологічну партію. І це також добра тенденція, позаяк створення партій лідерського типу є відповіддю на синдром підневільної нації, яким страждала велика частина українців. Натомість їхня трансформація в ідеологічні є свідченням того, що українці поступово виліковуються від болючого синдрому. Партією лідерського типу наразі залишається «Удар». Варто булосоціологам на старті виборчої кампанії заявити, що Кличко буде незаперечним лідером у змаганнях за крісло мера столиці, як рейтинг партії відразу ж зріс на місцях, і «Удар» став прохідним у більшості регіонів України.

Більш серйозний аналіз постараємося зробити в наступному номері «Франкового краю», а в цьому публікуємо результати виборів, над якими варто задуматися кожному.

Іван ШВЕД

Коли верстався номер

Як відомо, Дрогобицька районна територіальна виборча комісія, на засіданні, що відбулося 4 листопада цього року, прийняла рішення провести першу сесію новообраної районної ради 10 листопада.  Більшість обранців звернулися до голови ТВК І. Грицай із колективним зверненням, у якому просять комісію відтермінувати проведення сесії на пізніший термін у зв’язку із тим, що частина новообраних депутатів захворіла на COVID-19 і не може взяти участь у сесії, друга частина балотується в інші місцеві ради, де ще не оголошені результати, а до того ж є загроза переведення Дрогобиччини в червону зону.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!: