Чи здолає маленький коронавірус велику систему глобалізму?

Чи здолає маленький коронавірус велику систему глобалізму?

Чи здолає маленький коронавірус велику систему глобалізму?

Маленький коронавірус може зламати  усталений порядок сильних світу цього. Він уже встиг уселитись і в декого із правителів великих держав, демонструючи, що для нього не існує авторитетів. Йому все одно, де працює його жертва: в Білому домі чи в Дрогобицькій ратуші, в адміністрації Президента України на вулиці Банковій чи в Дрогобицькій РДА на вулиці на 22 січня, В Селіконовійдолині в  США чи на підприємстві «Термопласт» у Меденичах. Вірус косить усіх, незважаючи, на національності, посади, релігійні конфесії. Перед його загрозою в окремих людей і цілих народів увімкнулися захисні рефлекси.

Саме ці захисні рефлекси й ламають, здавалось би, усталені та міцні устої глобального світу. Глобалізм передбачає вільний рух капіталів, товарів і робочої сили в тому числі, а захисний рефлекс спонукає закритись від спілкування, зачинити всі вікна і двері перед сусідами, закрити кордони перед іншими державами. Вартувало Німеччині закритися перед Польщею, як це миттєво відчули наші сусіди. Польська медична галузь орієнтована на німецьку фармацевтичну промисловість. У системі глобального світу полякам просто невигідно було виготовляти свої медпрепарати в той час, коли в сусідів вони кращі та дешевші. Та варто було наразі на короткий час призупинити поставки деяких ліків, як це відразу ж відчула вся Польща, ба, навіть і наша українська Дрогобиччина. Багато, дуже багато мешканців нашого краю купували необхідні ліки в сусідній державі. Через цинізм наших бізнесменів від фармацевтики, ціни на ліки в Україні на порядок вищі, ніж у Польщі. Тож інколи вигідніше поїхати до Перемишля й купити їх там значно дешевше. Але тепер можемо піти тільки до наших аптек з їхніми високими цінами і…дефіцитом не тільки тому, що в польських аптеках деякі препарати також стали дефіцитними, а й тому, що закрили кордони.

Можна ображатися на егоїстичних німців, але… Але, як переконують нас медики з усіх телеекранів, саме ізоляція запобігає розповсюдженню коронавірусу. Тож, як ізолюються окремі люди від спілкування з іншими, щоби не заразитися смертельною недугою, так і цілі держави відмежовуються одні від інших, щоби вберегти передовсім своїх громадян. Однак світова економіка не тільки глобальна, а й ліберальна. І якщо вже котрась із держав стала частиною того глобально-ліберального світу, вона мусить бути відкритою до нього, а він – до неї. До прикладу, Греція в цій глобальній системі – один із найпривабливіших туристичних центрів у цілому світі. Коли ніщо не заважає вільному руху туристів, її за рік відвідує більше іноземців, аніж проживає власних громадян. Власне, туристична галузь є базовою для формування бюджету цієї держави. Тепер, коли обмежене авіа- та залізничне сполучення й значною мірою автомобільне, економіка цієї південної держави стала паралізованою. Щось подібне сталось і з курортами Дрогобиччини – Трускавцем і Східницею. Біда Трускавця не тільки в тому, що поблизу дороги, що веде до цього курортного міста, утворилося чергове карстове провалля, в результаті чогодорогу перекрили. Доїхати можна через Стебник або через Борислав. Але з 18 березня припинене також і залізничне сполучення. Карантин для курортів – майже повний параліч.

Словом, глобальний світ входить у чергову фінансову та економічну кризу, спровоковану коронавірусом, і ми, ставши його частиною, не можемо не відчути її (кризи) наслідків. Першою це відчуває курортно-рекреаційна галузь. Трускавець і Східниця значною мірою орієнтовані на відпочивальників із Польщі та Німеччини, які повернуться до нас невідомо коли. Карантин, який призвів до ізоляції держав, не вирішить проблеми пандемії ні за два тижні, ні за два місяці. Втрати будуть величезними й до цього мусимо бути готовими. Та в довготривалій перспективі курортно-рекреаційна галузь втратить не найбільше.

Коронавірус спровокував ще одну кризу – енергетичну, яка переросла в цінову війну між Росією та Об’єднаними Арабськими Еміратами. Річ у тому, що через величезне скорочення авіаційних та автомобільних перевезень значно скоротилося споживання нафти та нафтопродуктів, і це вже само собою стало потужним ударом для експортерів. Країни ОПЕК вирішили домовитись про пропорційне скорочення видобутку нафти, щоби пом’якшити наслідки кризи, та Росія навідріз відмовилася, сподіваючись, що інші все одно скоротять нафтовидобуток і з’явиться шанс витіснити конкурентів із ринків. У відповідь ображені арабські шейхи  (думаю, не без узгодження із США) вирішили зробити з Росією те, що вона хотіла зробити з ними – замість скорочувати, почали нарощувати нафтовидобуток і викидати на ринки нафту за явно демпінговими цінами. Якщо так триватиме й надалі, власний нафтовидобуток в Україні стане нерентабельним, і програми, спрямовані на досягнення енергетичної незалежності, опиняться під загрозою.

Понад два роки тому ми надрукували у «Франковому краю» сенсаційні дані, оприлюднені під час відкритого засідання ПАТ «Укрнафта» в Бориславі заступником голови  товариства Маврикієм Калугіним про те, що з початку нафтовидобутку в Бориславському нафтопромисловому районі видобуто тільки 14 відсотків від розвіданого чорного золота. Тож 86 відсотків земних вуглеводнів чекають, коли їх ви помпують із землі. В умовах цінової війни, коли нафта стала рекордно дешевою, нафтовидобуток у Бориславі стає невигідним. Але чи тільки в Бориславі? Невигідним може стати й нафтовидобуток в інших регіонах країни. Тим паче, що український ринок зараз стане особливо цікавим для Росії, якій просто нема куди дівати надлишки нереалізованої через арабський демпінг нафти.

Поза всяким сумнівом, Росія має величезні фінансові резерви, щоби не дозволити кризі розвалити державу, та все таки, якщо приплюсувати до втрат у результаті нафтової війни втрати від санкцій через анексію Криму та війну на Донбасі, то це – суттєва загроза для фінансової стабільності держави. Тож логічно для нашого сусіда в ситуації жорсткого карантину через коронавірус активізувати роботу щодо ліквідації санкцій, залишивши собі Крим і перекинувши відповідальність за війну на Донбасі на Україну. Поза всяким сумнівом, наш північний сусід має свідомих чи несвідомих агентів впливу всюди й працює через них. Навряд чи просто так виник скандал із радником секретаря РНБО Сивохою, який підводить нас до думки, що війна – внутрішній конфлікт. Не можу подумати, що ця людина настільки наївна, щоби повірити в казку Путіна про купівлю донбаськими пацанами в супермаркетах армади, танків, систем залпового вогню та іншої дорожезної воєнної техніки в такій кількості, що переважає воєнний потенціал багатьох розвинених європейських країн. Його вустами був озвучений тест, аби перевірити, наскільки українці інфіковані вірусом російської спецпропаганди, мабуть, ще страшнішим від корона вірусу. Та реакція була негативною.

Ще негативнішою була реакція на заяву під час брифінгу після засідання НРБО керівника Офісу Президента України Андрія Єрмака, яку він виголосив 13 березня. Згідно із цією заявою, вирішено погодитися на те, щоби ввести у формат перемовин у Мінську консультативну раду, до якої увійдуть по 10 осіб з українського боку і «окремих районів» (читай – терористів). Таким чином ми фактично визнаємо внутрішній конфлікт, а раз так – даємо Росії можливість кричати на весь світ, що вона такий же миротворець, як Німеччина та Франція, й вимагати відміни санкцій. Тож «тринадцять» стало нещасливим числом для України, бо 14 березня ми відзначали День добровольця, і люди, мужність і самопожертва яких зупинила наступ російського агресора, вийшли з акцією протесту, незважаючи на епідемію коронавірусу. Проти такої позиції РНБО виступила й частина фракції «Слуга народу».

Після цього відбулася позачергова сесія Верховної Ради України. Вона ухвалила дуже жорсткі, але правильні рішення, щоби поставити заслін розповсюдженню коронавірусу в Україні. Припинено авіаційне, залізничне та автомобільне сполучення, заборонені будь-які масові акції – концерти, спортивні турніри і акції протесту в тому числі. Досвід країн, які пройшли найбільше випробування коронавірусом, показує, що такі заходи є найефективнішими. Питання тільки в тому, чи не виникне в наших політиків бажання скористатися з того, що не можна організувати в таких умовах масові акції протесту. Спокуси будуть, але на це, скоріш за все не підуть. Для всіх зрозуміло: здолати пандемію можна тільки спільними зусиллями, а будь-які спроби змінити Закон про мову чи підіграти Росії іншим чиномрозділяють націю. Між тим, нація опинилася перед тяжким випробуванням, пройти яке, сподіваючись винятково на державні структури, не вдасться. Мусимо надіятися на волонтерство так само, як і на початку війни, коли люди одягали, годували й навіть озброювали свою армію. Так само дрібний, середній і більший бізнеси, які були економічною основою Революції Гідності, мусять допомогти нашій медицині. Вже допомагають, закуповуючи апарати штучної вентиляції легень, маски тощо. Біда консолідує людей. І якщо так само думатимутьу вищому ешелоні влади й сприятимуть цьому, ми вийдемо з кризи ще більш згуртованими і сильними.

Коли ми готували цей матеріал, надійшло повідомлення, що коронавірус підкосив і одного депутата Верховної Ради – Сергія Шахова. Не виключено, що він встиг «поділитись» своїми вірусами з колегами. Тож це сигнал для нардепів, що треба виконати свій же закон про заборону масових заходів і не збиратись у сесійній залі до завершення карантину, навіть якщо їх дуже проситимуть…

Коронавірус спровокував світову економічну кризу. Глобальна економіка помалу входить у стан депресії. Держави замикаються, скидають космополітичні фраки й одягають націоналістичні костюми. Пора й нам стати самими собою – такими, якими ми були в час Революції та в перші дні війни. Згуртованих і сильних нас не змогла здолати російська армія Путіна. Не здолає й коронавірус і спровокована ним криза.

Іван ШВЕД

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!: