Світлій пам’яті повстанського композитора, диригента «Бандерівської сотні» – Романа Сов’яка

Світлій пам’яті повстанського композитора, диригента «Бандерівської сотні» – Романа Сов’яка

Світлій пам’яті повстанського композитора, диригента «Бандерівської сотні» – Романа Сов’яка

 

І всі ми вірили, що своїми руками

Розіб’ємо скалу, роздробимо граніт,

Що кров’ю власною і власними кістками

Твердий збудуємо гостинець і за нами

Прийде нове життя, добро нове у світ.

 

І. Франко «Каменярі»

 

24 листопада в приміщенні Дрогобицького народного дому відбувся другий крайовий хоровий фестиваль «Святися, Україно Вільна!» Водночас було встановлено пам’ятну дошку на будинку Площа Ринок, 27, у якому жив композитор Роман Сов’як, з ініціативи «Просвіти» та за сприяння депутата облради Михайла Задорожного.

Слід відзначити, що в складний перехідний період становлення Української державності, як і в часи козацьких повстань, українська пісня, особливо визвольно-патріотична, спонукала українців до боротьби й водночас прославляла героїку борців за незалежну Україну. У ті буремні часи революційну пісню в народ несли співці-бандуристи.

У 28-му річницю проголошення незалежності України хори, що з’їхалися до Дрогобича на фестиваль композитора, виконували революційні пісні, опрацьовані, а також написані маестро Романом Сов’яком, у яких прославлено й оспівано нечуваний героїзм та відвагу воїнів УПА. Після від’їзду до Львова С. Стельмащука хором «Бескид» керував Р. Сов’як.

Ще в повітрі недавно проголошеної Української держави пахнуло ймовірним московським шовіністичним імпер-комуно-фашистським тиранічним реваншем, а професор Роман Сов’як уже видав декілька збірників із новими піснями легендарної УПА. Композитор видав також у той важливий період відродження нації і української церкви релігійні пісні для церковних хорів Остапа Нижанківського, що підсилило плече становлення української католицької церкви.

Саме в той період керівники вищих навчальних закладів, деяких було привезено зі сходу, надійно здійснювали функцію «смотрящих», які мали контролювали й не допускати національного вільнодумства. Таких вільнодумців відомими методами делікатно зупиняли, тобто пригальмовували кар’єрне зростання. Відповідно інша категорія працівників отримувала широко відчинені двері для професійного зростання й, звісно ж, більші матеріальні блага.

Невсипуще око окупанта детально придивлялося і заздалегідь придушувало сплеск національного піднесення. Тому й низка суто революційних повстанських пісень, підготовлена шляхетним лицарем української революційної пісні, композитором і професором Романом Сов’яком, виявилася вчасною, вкрай потрібною справою національного відродження в царині хорової культури українців.

Дрогобиччина, будучи щільно «зарибнена» сексотами, все одно зуміла виставити на українську сцену видатних диригентів – професорів хорового національного співу: Степана Стельмащука, Романа Сов’яка тощо.

Фестиваль Романа Сов’яка відбувся вдруге. У ньому брали участь: Львівський чоловічий хор «Гомін» під керівництвом заслуженого діяча мистецтв України Олега Цигилика, послідовника пропагування у своїй діяльності творів, написаних Р. Сов’яком та С. Стельмащуком. Водночас на фестивалі виступали: муніципальний камерний хор «Легенда» (Дрогобич, керівник – Наталія Самокішин), народна жіноча хорова капела «Лілея» Дрогобицького районного народного дому (керівник – Галина Коваль), старший хор дитячої музичної школи №2 ім. Романа Сороки (керівник – Лілія Дзиндзюра), хор Дрогобицького музичного коледжу ім. В. Барвінського (керівник – Богдан Бондзяк), муніципальний чоловічий камерний хор «Боян Дрогобицький» (керівник – В. Довгошия) тощо.

Чоловічий хор своїм звучанням під керівництвом диригента О. Цигилика пригадав дрогобичанам ті часи, коли із цієї сцени звучав хор «Бескид», який точно «смотрящі» від влади назвали «Бандерівською сотнею», і звучали національні пісні в чоловічому виконанні. Твори, аранжировані композитором Романом Сов’яком, прозвучали на такому високому професійному рівні, що присутні сприйняли їх з ентузіазмом та оплесками.

Присутні на фестивалі родина, друзі Романа Сов’яка, дрогобицька інтелігенція ще раз переконалися в актуальності виконання партизанських пісень нині, у такий тривожний для України час.

Як провидець із надією і ентузіазмом вдивлявся в майбутнє України повстанський композитор Роман Сов’як.

Царство йому! Вічная пам’ять!

 

Мирон БУЧАЦЬКИЙ, голова Українського шляхетського товариства м. Трускавець, хорист чоловічого хору «Бескид» з 50-річним стажем, соліст «Бескиду»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!: