СУГОЛОСНІ
НА НАУКОВІЙ НИВІ

Наприкінці 2019 року три представники Дрогобицького університету –Василь Ільницький, Микола Галів та Юрій Стецик удостоїлись  високих  наукових знаків визнання: так, Василь Ільницький –  отримав атестат професора, а Миколу Галіва та Юрія  Стецика  – заслужено віднайшли дипломи докторів історичних наук. Примітний факт: саме звідси, з Дрогобича,16 грудня 2019 року отримав атестат професора ще один науковець –  Іван Зимомря, який розпочинав свою педагогічну діяльність у Франковому Храмі науки. Адже після захисту кандидатської дисертації в 2004 році він повернувся з Кропивницького в Дрогобич, де  працював  викладачем кафедри німецької філології, а відтак доцентом  кафедри германських мов і перекладознавства. 30 травня 2011 року успішно захистив докторську дисертацію в Київському національному університеті імені Т. Шевченка.

Сьогодні це – поважний науковець-германіст, авторитетний педагог і перекладач, член Національної спілки письменників України. До речі, перу Івана Зимомрі належить п’ять знакових монографій, близько 150 опублікованих праць. Містяться вони в окремому виданні «Сукупність наукових пошуків» (2013). Цінний біобібліографічний покажчик Івана Зимомрі уклали Руслана Жовтані, Олена Зимомря, Владислав Грещук.

Визначний вчений-літературознавець і критик  Олександр Астаф’єв зазначив у докладному відгукові: «Іван Зимомря із своїм вибухом літературознавчо-критичної та перекладацької діяльності належить до молодої когорти талановитих учених, налаштованих на добрі амбітні починання, розбудову української культури  та її діалогічність з Європою. Цьому сприяють його ґрунтовні дослідження, талант, розум, знання, філологічна культура, проникливість і високий естетичний смак. Залишається сподіватися: дослідник порадує нас новими працями про міжкультурний універсум та конструювання шляхів взаємодії національних літератур у процесі подальшого розрізнення складових естетичної комунікації». Вдумливі спостереження відомого київського  письменника, в особі якого ціную передусім  як поета, заслуговують особливої уваги, тим більш, що І. Зимомря в свій час щедро омолодив Франкову ниву плодотворними зернами у царині духовного відродження.

Особливо радують й здобутки Василя Ільницького, Миколи Галіва, Юрія Стецика. Побажаємо їм, як і Івану Зимомрі, плідних звершень, нових змістовних наукових праць на благо сьогодення України!

Йосип Фиштик,
член Національної спілки письменників України