Сюрприз року: концерт на вокзалі

Сюрприз року: концерт на вокзалі

Сюрприз року: концерт на вокзалі

 

У п’ятницю, 18 січня, зал очікування на Дрогобицькому залізничному вокзалі несподівано перетворився на концертний зал: коли стрілка годинника переступила за дев’яту ранку й на коліях зупинились електрички, що прямують зі Львова до Трускавця та із Самбора до Стрия, натовпи пасажирів не попливли до маршруток нестримними швидкими потоками,а зачаровано зупинились. Вокзал колядував! Колядував так, що аж дух захоплювало. Тож водії маршруток вимушені були чекати, бо їхні потенційні пасажири стрімголов побігли дозалу очікування, щоби на власні очі побачити диво.

А диво творила Національна заслужена капела бандуристів України ім. Ґеоргія Майбороди в присутності великої кількості вояків, які приїхали із зони бойових дій на ротацію. Це їм київські артисти найстаршого та одного із найфаховіших колективів держави зробили такий приємний подарунок – Різдвяну коляду, якої так бракувало там, де під мелодію степових вітрів час від часу доноситься хіба гуркіт вибухів, і свято постає здебільшого із пам’яті. Тепер у їхній пам’яті надовго залишиться враження від цього імпровізованого концерту, що за силою впливу, мабуть, перевершує емоції музичних гурманів після відвідин опери в знаменитому Міланському театрі Ла Скала.

Ідея виступити перед вояками на вокзалі виникла спонтанно. Артисти приїхали до Дрогобича посеред ночі, майже синхронно із прибуттям військових, яким ще належало розвантажити техніку й відправити до частини. Та поки воїни робили свою звичну справу, бандуристи поспішали покласти голови на подушки в трускавецькому готелі, знаючи, що доведеться поспати максимум три години. Їхній керівник, Народний артист України Юрій Курач уже повідомив: зранку всі, як штик, на вокзалі у повній бойовій (музичній) готовності! Зрештою, до такої готовності їм не звикати, позаяк капела часто їздила з концертами в зону бойових дій, де й познайомилась із дрогобицькими воїнами. Тож вони знали, що знову побачать не просто знайомих, а побратимів, бо знайомство на війні – особливе братання.

Дмитро ФЕДАН

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!: