Юрій Котермак. Привідкрилася загадка його прізвища?

Юрій Котермак. Привідкрилася загадка його прізвища?

Юрій Котермак. Привідкрилася загадка його прізвища? 

 

У Дрогобичі лише кілька вулиць отримали назви за професійною приналежністю її мешканців до певного цеху ремісників. Це вулиці Шевська, Гончарська, Коминярська, Ковальська, Слюсарська, Столярська, розташовані віялом навколо площі Ринку. Була колись і вулиця Боднарська, що вела через вулицю Флоріанську до вулиці Жупної, та ще кілька. Частини з них нині не існує. Після Другої світової війни вулиці Боднарську і Флоріанську з'єднали і надали ім’я Сєдова. З плином літ жителі забули, якого саме Сєдова. У 1989 р. міська рада присвоїла вулиці ім'я Юрія Дрогобича.

Якого походження і ким була ця людина? Повторимо відомі загалові факти. Юрій Дрогобич, справжнє прізвище Котермак, на­родився близько 1450 р. Зберігся переказ, ніби хата його батька Михайла Доната Котермака стояла на місці теперішнього будинку № 21 на вулиці Солоному Ставку, коло паркану церкви Св. Юра. Однак залишається нез’ясованою природа незвичного, ба навіть унікального прізвища Котермак. Саме в ньому може ховатися генетичне коріння вченого, який називав себе русином, тобто українцем. Знаючи з топоніміки про подібність, навіть тотожність численних українських назв населених пунктів і прізвищ безсумнівного іншомовного походження, варто спробувати через неї висунути вірогідну версію, точніше, три версії про це коріння.

Версія перша: в основі прізвища Котермак закодований етнонім «ґотус», «ґот», що вказує на одне з давніх германських племен. Версія друга: від ґальського слова «кату» – війна. Версія третя і начебто вірогідніша: від назви бухти і порту Котор на далматинському березі (Далмація – історична область Хорватії) сучасної держави Чорногорії на Балканах. Для прикладу подамо кілька назв на Котер- , Котор- , Котир-: Котерлен і Котирин (Закарпаття), Которини (Львівщина), Котира (Рівненщина), численні «котівські» назви тощо. З тією ж основою Котер- , Котир- дослідники пов’язують аж 50 населених пунктів Катеринівок. Другу частину -мак складного прізвища Котермак так і кортить вивести від основи етноніму «македонці», які проживають по сусідству з Чорногорією. Однак ця аналогія хибує на спрощення складної мовознавчої проблеми, яку наразі неможливо ані підтвердити, ані заперечити.

Попри сказане, наведені топоніми свідчать на користь тривалого існування у давнину албансько-моравського шляху маврів (арабів) через албанський порт Росафу (нині Шкодер) з Балкан в Україну, пов’язаного передусім із торгівлею. Вловлюєте у топонімі ту ж основу -кодер, -котер, що й у прізвищі Котермак? Цим шляхом вони прямували в наддніпрянську Україну. Зрозуміло, що і в наддністрянську також. Якщо це було справді так, а так виглядає, то, ймовірно, в жилах дрогобицького русина-українця Котермака могла текти і якась частинка арабської крові. Давній арабський слід на Прикарпатті, в тому числі на Дрогобиччині, незрідка проглядається навіть у наш час не лише в топонімії, але й на обличчях, у прізвищах та прізвиськах багатьох людей. Але це вже інша тема. Дасть Бог, колись комусь та пощастить розкодувати прізвище Котермак і поставити крапку в цікавій дискусії щодо його витоків. Мабуть, наша спроба розгадати загадку цього прізвища є однією з перших, коли не першою.      

І ще трошки інформації для нагадування тим, хто її не знає чи забув. Вва­жають, що учений здобув початкову освіту в Дрогобичі та Львові. Згодом навчався у Краківському універси­теті в Польщі, де в 1470 р. здобув ступінь бакалавра, а в 1473 р. – маґістра. У Болонському університеті в Італії Юрій Дрогобич викладав астрономію і медицину, захистив дисертацію і став доктором філософії та медицини. Отже, він є першим відомим українським доктором наук, ученим європейського рівня. У 1481—1482 рр. наш краянин обирався ректором Болонського університету. Був він і деканом Краківського університету, що засвід­чує його високий науковий і організаторський авторитет.

Юрій Дрогобич знаний і як автор першої укра­їнської друкованої книжки «Прогностичне суджен­ня...», виданої у Римі латинською мовою в 1483 р. Присвячена вона питанням астрології. Вчений муж із Русі прогнозував події, виходячи з руху небесних світил та астрономічних явищ, висловлював думку про пізнаванність світу людським розумом. У його книзі вперше в історії друкарства названо міста – Вільно, Кафу (Феодосію), а також рідні для автора Дрогобич, Львів. Чимало поглядів, висновків ученого відповідали тодішньому рівню науки. Це була доба Високого Відродження, що породи­ла геніальних митців, учених, винахідників Леонардо да Вінчі, Мікеланджело, Рафаеля, ін­ших титанів духу, які випереджали свій час.

Ім'я середньовічного вченого після невеликої публікації про нього в газеті «Діло» за 1900 р. залишалось фактично невідомим широкому загалові аж до 1960 рр. Заговорили про нього після виходу в 1972 р. у київському видавництві «Молодь» книжки львівського історика Ярослава Ісаєвича «Юрій Дрогобич» у серії «Життя славетних». У 1983 р. відзначалось 500-річчя виходу в світ першої української книги «Прогностичне судження...», з нагоди якого вибито па­м'ятну медаль, виготовлено значок. На жаль, на батьківщині Юрія Дрого­бича не було ні вулиці його імені, ні меморіаль­ної таблиці, ні пам'ятника чи пам'ятного знака на його честь.

Тільки у 1989 р. в місті з'явилася вул. Юрія Дрогобича. Ще через десять років йому споруджений і монумент. Про дрогобицького «звіздаря» по­чали писати і як про першого гуманістичного пое­та України. Його поетичний вступ до «Прогнос­тичного судження...», написаний латиною, відзначаєть­ся майстерністю віршування, образністю мови. Перекладений ни­ні сучасною українською мовою, цей твір XV ст. започатковує антологію української поезії.  Ось як Юрій Дрогобич із середньовіччя здобув визнання нащадків. Якщо перший раз він добився цього за життя і на чужині, то вдруге – аж через півтисячоліття і серед земляків.

 

Роман ПАСТУХ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!: