Світлої пам’яті педагога

Світлої пам’яті педагога

Світлої пам’яті педагога

 

Уже 40 днів минуло, відколи п’ятого лютого 2020 року трагічно загинула в автомобільній катастрофі Марія Стап’як – учителька, директорка школи та загалом добра людина.Це сталося недалеко церкви в рідному селі – Лішні. Нема такої людини, яка не пройшла б через виховну мудрість і доброту першої вчительки. Яких тільки слів не сказано про вчителя! А скільки ще скажуть! Адже плин часу не владний над мудрістю та життєвістю думки.

Близько сорока років щедро засівала освітянську ниву Марія Миронівна, учителька наймолодших, з них близько тридцяти – у Залужанській початковій школі. Вона була саме з тих педагогів, які добре розуміли, що все, до чого пригорнулися дитячі серця на зорі пізнання – добро, справедливість, чесність, залишиться з ними назавжди. Фах учителя, зокрема наймолодших, не з легких, потребує великого доброго серця, терпеливості, чуйності та неодмінно любові до дітей. Кожне слово педагога для них – ніби зерно, що лежить в озимому полі. Настане весна, й проб’ється воно, потягнеться до сонця і забуяє лан життя.

У Залужанах Марія Миронівна була шанованою людиною. Шанованими людьми й стали її вихованці: багато – учителями, як вона. А скільки їх, відомих і невідомих, просто добрих людей,яких навчила та виховала,пішло у світ!

Народилася Марія Крайчик, саме таким було її дівоче прізвище, 11 вересня 1962 року в Лішні недалеко церкви. Після здобуття середньої освіти у Дрогобицькій СШ №5 у 1984 році закінчила Дрогобицький державний педагогічний інститут імені Івана Франка за спеціальністю «Учитель початкових класів». Одержала скерування у Кам’янка-Бузький район Львівської області, де у школі села Ременів відпрацювала близько десяти років. Від 1993 року аж до самої смерті працювала вчителемЗалужанської неповно-середньої школи.Марія Стап’як – творчий, жосвідчений педагог, добре володіла найновішими освітніми методами та технологіями, активно їх використовувала та поширювала серед учителів району. Завжди застосовувала нестандартні форми проведення уроків:  урок мандрівки, урок гри, урок казки тощо. Вона добре володіла методикою викладання предметів у початкових класах. Її уроки завжди були цікавими дітям. Також вона творчо працювала над науково-методичною  проблемою «Використання інтерактивних методів на уроках у початкових класах». Для душі збирала дитячі смішинки та фіксувала різні витівки школярів. За добру, фахову, змістовну роботу їй присвоєно кваліфікацію «Спеціаліст вищої категорії» та педагогічне звання «Старший ввчитель». У вільні хвилини в Лішні вона ще й займалася сільським господарством. Жити в селі й не тримати живності – просто гріх. Так вважала вона. Виростила сина й доньку, тішилася й займалася онуками.

Залишила Марія Стап’як багато незавершених добрих справ, які ще планувала зробити. Кажуть, що коли помирає добра людина, то на небі згасає зірка. Але зірка вчительки початкових класів Залужанської школи Марії Стап’як сяятиме сліпучим і дивним світлом, допоки житимуть її вихованці, рідні та всі, хто добре знав цю непересічну особистість.

 

Петро СОВ’ЯК, Заслужений вчитель України

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!: