СВІТЛІЙ ПАМ’ЯТІ МИХАЙЛА ШАЛАТИ

СВІТЛІЙ ПАМ’ЯТІ МИХАЙЛА ШАЛАТИ

СВІТЛІЙ ПАМ’ЯТІ МИХАЙЛА ШАЛАТИ

 

Похмурий день останнього осіннього місяця приніс сумну звістку колективу Франкового університету, усій громаді Дрогобиччини, академічному середовищу України – 2 листопада на 84-му році життя відійшов у засвіти Михайло Йосипович Шалата.

Він належав до тієї когорти творців, які своєю повсякденною, наполегливою і невтомною працею підтримують духовне небо України. Один із найактивніших і найплідніших дослідників української літератури, був автором літературознавчих монографій “Маркіян Шашкевич”, “Юрій Федькович”, книги статей та есеїв “Година для праці настала”, поетичних збірок “Зоряне переджнив’я”, “Із плину літ”, “Великдень” “Копа”… Окремою сторінкою зацікавлень ученого була творчість Великого Каменяра – саме він упорядкував перший том тритомного видання творів Івана Франка, написав передмову та коментарі до нього.

Багаті грані таланту Михайла Йосиповича проявлялися скрізь, де йому довелося працювати – і в середній школі на Стрілківщині, і в редакції газети, і на філологічному факультеті Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, де пройшов усі сходинки професійного й наукового зростання – від викладача до завідувача кафедри, доцента, професора. Педагог, літературознавець, редактор, літературний критик, активний громадський діяч, чиє слово у захист української державності, рідної мови, демократії, європейського вибору України актуально й переконливо звучало на різних імпрезах, на малих і великих майданах. Для усіх нас та нашої країни він назавжди залишиться тим, хто захищав та підтримував розвиток якісної української освіти і науки, рідної мови.

Михайло Шалата дуже відповідально робив свою справу, був зразком високої компетентності, відповідальності, професіоналом, у якого вчилися, на якого рівнялися колеги та якого цінували – за невичерпну життєву енергію, доброзичливість, щедрість душі, вміння і бажання бути поруч із ними і в радісні, і в сумні хвилини, за серце, відкрите для добра, любові, співпереживання.

Висловлюємо щире співчуття родині, розділяємо біль утрати, низько схиляємо голови у годину скорботи.

Вічная пам’ять! Нехай рідна українська земля буде Вам, Михайле Йосиповичу, пухом!

 

Зі щирою скорботою і світлою пам’яттюадміністрація та трудовий колектив університету

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!: