Славний ювілей Петра Франка

Славний ювілей Петра Франка

Славний ювілей Петра Франка

 

Годі уявити собі становлення та розвиток української нації без геніального Івана Франка, як і без багатогранності таланту Петра Франка, почесного голови Всеукраїнського Товариства політичних в’язнів і репресованих, голови Львівського обласного товариства політичних в’язнів та репресованих. Згадуємо про цю величну постать та його неоцінені здобутки принагідно: 4 липня йому, досліднику, письменнику, редактору та громадському діячу, виповнилося 85 років.

З нагоди ювілею у Архикатедральному соборі святого Юра відбувся святковий молебень. Опісля ювіляр приймав вітання з нагоди дня народження. Обласне керівництво вручило Петрові Франку  почесну грамоту.

Петро Франко – голова Львівського обласного товариства політичних в’язнів і репресованих від 1992 року до сьогодення, від 2010 до 2015 року – голова Всеукраїнського товариства політичних в’язнів і репресованих, а від 2015-го – почесний голова, дослідник, письменник, редактор, громадський діяч.

Народився 4 липня 1934 року в с. Глиниці Яворівського району Львівської області, українець, освіта вища. За участь у національно-визвольній боротьбі у 15-річному віці був ув’язнений (1949) і за рішенням Особливої наради при МДБ СРСР засуджений до п’яти років особливих концентраційних таборів. Ув’язнення відбував у Мордовських особливих концтаборах під каторжним номером Ц-117, який був викарбуваний на його табірній одежі. 27 березня 1990 року на будинку клубу Львівського молочного заводу (де він працював від 1963 до 1998 р.) встановив синьо-жовтий прапор. Реабілітований 1991 року. Сеньйор Пласту. З 1992 року є членом комісії Львівської обласної ради з питань поновлення прав реабілітованих. Помічник-консультант народного депутата України ІІ та ІV скликань Лева Глухівського, радник голови обласної ради (1998, 2006). Один із співзасновників журналу «Свобода народів». Член редакційної колегії громадського та літературного часопису Всеукраїнського товариства політичних в’язнів і репресованих «Зона» (від 2003 р.). Член обласної редакційної колегії науково-документальних видань «Книга пам’яті України», «Реабілітовані історією», «Національна книга пам’яті жертв Голодомору 1932–1933 років в Україні» (2005, 2008, 2009), член редакційної колегії книжки «Всеукраїнське товариство політичних в’язнів і репресованих: історія створення та діяльність» (Київ, 2007). Член Національної спілки журналістів України (2018). Член редакційної колегії Всеукраїнського товариства «Меморіал імені Василя Стуса» (від 2018 р.). Завдяки його зусиллям, виготовлено і встановлено меморіальні таблиці Юрію Липі на Яворівщині, Романові Сушку, Патріарху Йосифу Сліпому, Романові Шухевичу, Євгенові Коновальцю, Митрополитові Андрею графу Шептицькому (1994, 1996, 1996, 1997, 2000, 2004, 2008) у Львові. Один із ініціаторів відновлення військових поховань УСС і УГА на 38-му полі Янівського та виділення 76-го поля на Личаківському кладовищах у Львові для поховання борців за волю України.

За вагомий особистий внесок в організацію і проведення II Всесвітнього Конгресу українських політичних в’язнів нагороджений оргкомітетом «Похвалою» (Київ, 1993). За час роботи головою Товариства Світовою лігою українських політичних в’язнів нагороджений грамотою (Нью-Йорк, 1996). У 2002 р. Петро Франко підготував і подав у Місію «Постуляційний центр беатифікації і канонізації святих УГКЦ» документи на відкриття беатифікаційного процесу на отця Андрія Бандеру. У 2002 р. в книжці «Уславлені постаті України» (Київ, 2002 р.; випуск перший, с. 384–385) Петра Франка занесено до почесного переліку видатних особистостей України.

Працюючи з архівними документами у 2005 році, виявив, що на Янівському кладовищі (поле 50) є таємні поховання у братській могилі замордованих енкаведистами 26-х дітей, яких вони ночами вивозили із львівських тюрем №2 і №4 впродовж 1949–1951 рр. За його наполегливою ініціативою у травні 2012 року було відкрито й освячено величавий надмогильний пам’ятник цим дітям. У 2007 році зібрав, підготував архівні матеріали і подав клопотання до голови Львівської обласної ради про присвоєння почесного найменування Повітряному командуванню «Захід» імені Петра Франка – видатного діяча української революції 1917–1921 рр., у зміцненні боєздатності Повітряних сил Збройних сил України (є Указ Президента України від 28 березня 2008 року № 281/2008 про присвоєння імені Петра Франка 7-й бригаді тактичної авіації повітряного командування «Захід» Повітряних сил Збройних сил України).

Член організаційних комітетів зі спорудження пам’ятників Степанові Бандері, Митрополиту Андрею Шептицькому, Романові Шухевичу, Євгенові Коновальцю, Героям ЗУНР та УГА у Львові та щодо будівництва меморіального комплексу «Територія Терору», музею національно-визвольної боротьби і меморіалу пам’яті жертв радянського політичного терору у Львові. Від усього клиру і вірних УГКЦ (1997), Інституту історії церкви (2003) отримав подяки. У 2004 р. від імені Святішого Отця Івана Павла II йому було уділено Апостольське Благословення. За подвижницьку працю на ниві християнської духовності та активну громадську позицію нагороджений почесною відзнакою «Пам’яті блаженного священномученика отця Омеляна Ковча» Львівської обласної ради (2012).

Головний редактор і упорядник фундаментального видання – десятитомного збірника нарисів, спогадів і життєписів учасників національно-визвольної боротьби у першій половині XX століття «У боротьбі за волю України» (2002–2013). Упорядник таких книг: «Норильське повстання» (2010), «Царський в’язень» (2010), «Доробок П. І. Франка» І том (2010) та «Петро Дужий» (2011), «Доробок П. І. Франка» ІІ том (2017). Має понад сто опублікованих статей. Автор 17 книг, серед них: «Охорона праці в м’ясній і молочній промисловості» (1994), фотоальбом «Про життєвий і творчий шлях Патріарха Йосифа Сліпого» (1997), «Петро Франко (сторінки життя)» (1999), «Криваві сліди «золотого вересня» (2005), «Репресоване духовенство УГКЦ (1939–1946 рр.)» (2006), «Нескорене юнацтво» (2007), «Доробок» (2009), «20 років поступу» (2011), «Ідіть за мною» (2012), «Незламні Норильчани» (2013), «Святець і батько» (2014), «Діти твої, Україно» (2015), «Героїчна Церква» (2016), «25 років поступу і звитяги (хроніка роботи Львівського обласного товариства політичних в’язнів і репресованих 1991–2016 рр.)» (Львів, 2016), «Перший в Україні смолоскип свободи» (2017), «Син Великого Каменяра» (2018), «Борці за Соборну Україну» (2019). Дипломант Фонду духовного відродження ім. Митрополита Андрея Шептицького (2009). Лауреат обласних премій імені В’ячеслава Чорновола та Степана Бандери (2007, 2014). З його ініціативи у м. Львові найменовано вулиці на честь Митрополита Андрея (графа Шептицького) (2004) та Героїв УПА (2008).

У 2016 році за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм нагороджений орденом Ярослава Мудрого V ступеня. У 2009 році «за вагомий особистий внесок у розвиток конституційних засад Української державності, багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм у захисті конституційних прав і свободи людини і громадянина» нагороджений орденом Свободи (2009). Повний кавалер ордена «За заслуги» I ст. (2007), II ст. (2004), III ст. (1998).

У 2012 році ім’я Петра Франка занесено до книги «Державні нагороди та нагороджені в Україні» (Видавничий Дім, Київ, 2012 р.; випуск перший, С. 34). Львівська обласна рада, Львівська обласна державна адміністрація, Львівська міська рада та Всеукраїнські громадські організації нагородили його почесними відзнаками, грамотами, дипломами, подяками та цінними подарунками. 14 грудня 2014 р. отримав від Патріарха УГКЦ Святослава Грамоту та медаль «Підпілля УГКЦ» з нагоди 25-річчя виходу УГКЦ з підпілля та на знак нашої вдячності». У травні 2016 р. удостоєний медалі Святого Великомученика Юрія Побідоносця від Архієпископа і Митрополита Львівського УГКЦ Ігоря (Возьняка). Ім’я Петра Франка подано у книжці «Почесні імена України – еліта нації» (Київ, 2017 р., 4 том, С. 335).

З нагоди 25-річчя від дня створення Львівського обласного товариства політичних в’язнів і репресованих Державна служба України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції нагородила Петра Франка грамотою, а Всеукраїнське товариство політичних в’язнів і репресованих – подякою (Київ, 2017).

За вагомий особистий внесок у дослідженні історії футболу в Галичині та з нагоди 115-річчя ФК «Україна» нагороджений орденом професора Івана Боберського футбольним клубом «Україна-1903» ЛНУ імені Івана Франка (2018).

За вагомий особистий внесок у військово-патріотичне виховання молоді та з нагоди 370-річчя визволення Львова від польської шляхти Універсалом Галицького козацтва імені Петра Сагайдачного удостоєний ордена Івана Сулими (2018).

За активну участь у спорудженні пам’ятника у Львові «Героям ЗУНР та УГА», плідну наукову роботу з дослідження історії національно-визвольної боротьби та з нагоди 100-річчя ЗУНР нагороджений Почесною грамотою Львівської облдержадміністрації (2018 рік).

Ім’я Петра Франка висвітлено у книжці «Державні нагороди України. Кавалери та лауреати» (Київ, 2019 р., VII том, с. 28-29).

 

Зоряна ПЕЛЕХ

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!: