Книга про скарби дрогобицького мистецтва

Книга про скарби дрогобицького мистецтва

Книга про скарби дрогобицького мистецтва

 

    Щойно відбулася значна культурна подія, яка, вочевидь, увійде в аннали історії міста Дрогобича і Дрогобиччини: світ побачила знаменна книга «Церква Святого Юра в Дрогобичі: архітектура, малярство, реставрація» (Київ, 2019).

В її основу лягли багаторічні дослідження київського мистецтвознавця, академіка Людмили Міляєвої, яка ще в радянські часи взялася досліджувати сакральну споруду, що було не дуже «благонадійно» як на період «войовничого атеїзму» в тодішньому суспільстві. Співавторами знаменитої киянки стали львівські реставратори Оксана Садова та Олег Рішняк, які недавно здійснювали нові реставраційні роботи в перлині української церковної архітектури  -  в дрогобицькій церкві Св. Юра, яка, як відомо, занесена сьогодні до списку світової спадщини ЮНЕСКО.

            Книга являє собою «кремезний» фоліант обсягом 416 сторінок великого формату і важить понад 2-а кілограми! Розкішний фотопапір, уважно дібрані ілюстрації, яких є величезна кількість (в книзі відтворено майже всі важливі фрагменти стінопису в церкві Юра!), професійний аналіз мистецького характеру дрогобицьких іконописних традицій. Усе це перетворює це видання на подію особливої ваги.

            Очевидно, метою дослідження академіка Л.Міляєвої було передати всю духовну та ідейну глибину українських барокових малярських традицій, які виразилися в дрогобицькій перлині чи не найповніше. Авторка розпланувала свій науковий аналіз так, щоб показати з усіх можливих сторін малярське та архітектурне багатство церкви Св. Юра, тому праця має багато спеціальних розділів, які дозволяють розкрити окремі напрямки художнього мислення народних умільців давнини.

            Книга сформована за всіма правилами академічності, і тому виклад наукового тексту супроводжується великою кількістю докладних посилань та супровідних матеріалів, широкими роздумами про сутності й особливості сакрального мистецтва. Читач має змогу поринути в атмосферу барокової культури і відчути її навіть запах, через неабияку увагу дослідниці до нюансів і символів давнього мистецтва.

           Дослідження Л.Міляєвої, О.Рішняка і О.Садової вже встигло «відбути» дві презентації  -  в Києві і Дрогобичі (до нашого міста, на жаль, шановна вчена не змогла приїхати через поважний вік) і учасники цих акцій змогли відчути і збагнути його  велич і глибину.  Особливо цікавою була зустріч у Києві, де в розмові про дрогобицьку церкву взяли участь знані науковці (відео про цю презентацію є в інтернеті). Саме там академік Л.Міляєва говорила про одну прикрість, яка дещо притьмарила появу цієї світлої книги: у ході роботи над нею в авторки виникла потреба ще раз переглянути унікальну церковну книгу 18 ст. з церкви Св.Юра в Дрогобичі, але, як з’ясувалося, ця неоціненна для нашого міста книжкова пам’ятка зараз опинилася в руках одного меркантильного колекціонера, який відмовив вченій в доступі до неї. Через це в книгу не потрапила низка потрібних фактів і посилань, які науковець не змогла зробити через цю недоступність.

          Від себе додамо, що , як нам стало відомо після презентації в Дрогобичі, цим колекціонером, який відмовив професорові Л.Міляєвій, є колишній дрогобичанин Євген Пшеничний, а продав йому неоціненну книгу із церкви Св. Юра відомий дрогобицький краєзнавець і «просвітянин» Михайло Шалата (він сам розповів про це на презентації в Дрогобичі). Тут напрошується закономірне питання: чи усвідомлював п.Шалата, який так завзято позиціонує себе як нібито «патріота» і «фанатика культури», що він вчинив, позбавивши рідне місто такої цінної й історично значущої перлини?

 

                                                                               Уляна Кицун

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!: