Хроніка Підбужа

Хроніка Підбужа

Хроніка Підбужа

 

У видавництві «Посвіт» вийшла друком велика за обсягом книга про минувшину і сьогодення Підбужа, жителів, які його творили колись і які творять сьогодні. Упорядник – Ярослав Татомир, редактор – Ірина Сенюра, технічний редактор – о. Тарас Сенюра.

У книзі описано історичне минуле Підбужа від часів Австро-Угорської монархії до закінчення Першої світової війни 1918 року, а також висвітлено події під час так званого «Сталінського періоду» (1939—1953) та життя в селі під радянською владою у післявоєнний час аж до розвалу Радянського Союзу (1991).

У передмові упорядник Ярослав Татомир вдається до історичного екскурсу, нагадавши трагічні сторінки минулого: «Історичне минуле Підбужа у складі Галичини сягає часів Галицько-Волинського князівства (колиска Підбужа – Великий потік). За справою братовбивчих дій у князівстві Галичиною заволоділа Польська Річ Посполита (XIV-XVIII сторіччя), відтак – Австро-Угорська монархія (друга половина XVIII сторіччя) аж до закінчення Першої світової війни 1918року. Після Першої світової війни Галичина за постановою Антанти (1923) – союзу західних держав, учасниць Першої світової війни, – по Збруч опинилася під владою Польщі із правом на автономію, з наданням якої Польща зволікала, доки сама 1939 року не втратила свою незалежність. Після розгрому Польщі Німеччиною в Другій світовій війні за домовленістю між гітлерівською Німеччиною й большевицьким Радянським Союзом (Пакт Молотова-Ріббентропа, укладений у серпні 1939 року напередодні нападу Німеччини на Польщу 1 вересня 1939 року) Галичину Гітлер віддав Сталінові...Галичина разом із Волинню, Буковиною, згодом і Закарпаттям (Західна Україна у складі Української Радянської Соціалістичної Республіки) на півсто­річчя опинилася під владою Радянського Союзу. Цей відрізок часу з минулого Галичини сотні тисячам галичанам обернувся трагедією».

Михайло Кішик і вчителька-пенсіонерка Іванна Яким описали події того тривожного часу. Вони і є «стовпами» ними задуманого документаль­ного твору. До цього задуму приєдналося чимало небайдужих.Автори описують, як у час Незалежності в умовах успадкованої радянщини оновлюється громадське життя.Для простеження за прізвищами мешканців села уміщено виписки з їхніх метрик, починаючи з 1784 року до половини XIX сторіччя, з поданням причини їхньої смерті.

«За справою нащадка нашого земляка, колишнього лісника Лехкого, у Польщі на сторінкахінтернету (Podbuz) з’явилися відомості про події в передвоєнному Підбужі, – додає пан Ярослав.– Деякі з нихзанотовано в «Хроніці».Зокрема, деякі прізвища жителів села під час польської влади були названі на манер польських, такими згодом утвердилися колишньою російськомовною радянською владою: ФаЄк, ПЕтльович, КЕрик, ГорінЕчко. Названі прізвища в «Хроніці» подано в українському звучанні за прізвищами їхніх предків: ПИтльович, КИрик, ГорінИчко».

«Хроніка» –спільна праця її дописувачів – адресована краєзнавцям і широкому загалу читачів у сподіванні їхнього краєзнавчого зацікавлення й у своїх місцевостях.

 

Уляна ОВЧАРЕНКО

 

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!: