І слово, і пісня, матусю, тобі…
(Присвячується Марії Гірняк)
Теплі слова заголовка, певно, чув кожен українець ще змалечку. Певно, кожне дитя вклало в них найсвятіше у День Матері, і ніколи ці слова не покинуть світлу душу малечі й любляче материнське серце.
Мій голос був найціннішим даром життя – в цьому я була впевнена ще маленькою школяркою. І де тільки не співала… Без пісні та й загалом без музики не уявляла свого майбутнього. Талант дає можливість жити в задоволення. Важливо не втратити шанс і цінувати щиру підтримку. І велике щастя в тому, що лагідне слово й ту солов’їну пісню в моєму житті заслужила не тільки мама, а й люди, чиє ставлення було наче рідних.
Мені пощастило бути студенткою таких щирих і добрих викладачів. Вони вже четвертий рік поспіль плекають мій творчий вогник в оточенні молодих талантів. Навчаючись на теоретичному відділі, більшість часу доводиться приділяти основній спеціальності йудосконаленню композиторської майстерності, а вокальний розвиток не зупинився завдяки співу в хорі.
Наш дівочий хор є по-своєму унікальним. Участь вокального відділу формує надійну опору для хорового колективу, де більшість дівчат – це студентки фортепіанного і музично-теоретичного відділів, котрим не надається професійна вокальна підготовка. Але сумлінною працею і відповідальністю хористів ми досягаємо злагодженого унісону, завдяки вимогливості керівниці під її теплим ангельським крилом.
Її погляд завжди серйозний, налаштовує нас на активну роботу, проте є в ньому нотки мрійливого розчулення. Я бачу в ній харизматичну, вольову особистість і добру, чуйну жінку. Їй не просто щоразу втілювати строгість, дотримуватись одного настрою. Проте, як професіонал, заслужений працівник культури, вона розуміє наскільки важлива дисципліна в колективі, і тому завжди тримає нас в активі. І за це кожна з нас поважає Марію Гірняк – наставницю й берегиню нашого хору. Також не можу не згадати Аллу Гончарову, нашу майстерну концертмейстерку. Її гру акомпанементу я сприймаю наче клавішний спів, за що віддаю їй велику перевагу й виділяю серед інших концертмейстерів.
Марія Гірняк – людина ладу та цілеспрямованості. Їй важливо дати нам якнайбільше досвіду, як майбутнім керівникам вокальних ансамблів. Для неї ми – наче її частинки, а спів зливає нас в єдине ціле. Її любов відчутна в кожному жесті. І та любов настільки сильна, що не приховується навіть у невдоволеному обличчі, що іноді буває, якщо розчаруємо.
Особисто моя вдячність дорогій вчительці за те, що вона дала мені шанс показати себе як автора хорового твору. Яка ж я була щаслива, коли зазвучала моя «Лілея» на слова Тараса Шевченка у виконанні хору! Для таких людей, як Марія Петрівна, хочеш творити і вражати. У ній я бачу не просто диригента, бо дивиться вона на нас материнськими очима, нами пишається, частково нами живе і завжди пам’ятатиме кожного з нас. Тому наше слово і наша пісня, МАТУСЮ, тобі!
Аліса ФОРМАЗЮК, дипломниця ДМК ім. В. Барвінського
