Дідух як різдвяний оберіг: відроджуймо давні традиції!

Дідух як різдвяний оберіг: відроджуймо давні традиції!

Дідух як різдвяний оберіг: відроджуймо давні традиції!

 

У Палаці мистецтв музею «Дрогобиччина» відбувся черговий майстер-клас із виготовлення різдвяних оберегів, зокрема дідуха.

Цьогорічні Різдвяні свята ми з нашими юними майстрами зустрічали із солом’яними прикрасами, виготовленими власними руками. Це були традиційні атрибути свят: різдвяні зірки, ангели, коники, ялинкові підвіски тощо. Ми навчилися виплітати давні символи зимових свят, серед яких ідідух, який майже невідомий сучасним українським дітям, особливо міським.

Дідух – це сплетений «сніп-дерево» із жита або пшениці, а найпопулярніший– з колосків різних злакових культур. У нас, на Галичині, на перший Святий вечір (тобто 6 січня), коли сходила зоря, господар заходив до хати із дідухом і привітаннями з Різдвом Христовим. Ґазда промовляв такі слова: «Дай Боже, добрий вечір, ті свята упровадити, других дочекати в здоровлю, щастю до другого року, на многая літа, Христос ся рождає!». Після цього ставили дідуха на покуті на сіно. Вважали, що саме на цей сніп злітаються душі, яких запрошують у ці святкові дні до Святої вечері.

Дідух – давній символ родючості, добробуту. Дідух символізує ще й культ роду предків. Вважали, що добрі душі пращурів постійно контактують із родиною, допомагають у господарській діяльності, оберігають посіви та врожай від усіляких бід: повені, граду, бурі, вогню тощо, сприяють гарному врожаю, добробуту, стежать, щоб у родині був лад та спокій. На честь предків на Різдво готували кутю та узвар і ставили біля дідуха. За повір’ям, пращури провідують лише ті сім’ї, у яких шанують їхню пам’ять, тобто виготовляють дідуха. Після Різдвяних свят його виносили з хати, обмолочували і зберігали до весни. Зерно з дідуха домішували до посівного й висівали навесні.

Роблять святочний сніп із пшениці, жита або іншого збіжжя. Для виготовлення дідуха вибирали найкращі стебла з гарними великими колосками з обжинкового снопа, адже якщо посієш гарне зерно в землю, то й урожай збереш великий. Найпоширенішою формою дідуха був майстерно зібраний сніп, перев’язаний перевеслом, у яке впліталося запашне зілля. Верхня частина його символізує небесний світ, середня – земний світ, нижня – коріння, підземний світ.

Традиція робити дідуха у формі деревця з’явилася пізніше. Його 12 гілочок символізують 12 місяців року, 12 апостолів, 12 днів Різдва, також є символом довершеності, а ділення по вертикалі на чотири рівні виражає уявлення про час (зима, весна, літо, осінь). На його гілках селяться птахи і бджоли, тут же розташовуються небесні світила. Воно символізує триєдність минулого,теперішнього і майбутнього, мертвих, живих і ненароджених. Найпоширенішою формою виготовлення дідуха був останній обжинковий сніп або обжинкова квітка. У вигляді деревця більш розповсюджений у західних регіонах України.

Для більшості школярів зустріч Нового року передусім асоціюється із запозиченим звичаєм ставити ялинку. Вивчаючи українські народні звичаї, бачимо, що традиційно на Різдво виготовляли не тільки дідуха. До різдвяної атрибутики, як солярного символу, належала підвісна декоративна конструкція солом’яного павука. Він складається з окремих кубиків за певною схемою; має кулеподібну, ромбічну, зірчасту форми, у чому ми вже переконалися на попередніх майстер-класах, що проходили в Палаці мистецтв. Учасники мали змогу виготовити янгола, коника, зірочку.

Усі декоративно-обрядові предмети різдвяної атрибутики створювали в оселі особливий святковий настрій та виконували роль оберегів. Шкода, що в Україні традиція прикрашати дім павуками, дідухами та іншими оберегами вже майже відійшла в забуття. Ми прагнемо відродити ці давні традиції та навчити всіх, хто цікавиться, виготовляти різдвяні обрядові прикраси.

 

Любов ВАСИЛЬКІВ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!: