Дарунок рідній школі з нагоди золотого ювілею

Дарунок рідній школі з нагоди золотого ювілею

Дарунок рідній школі з нагоди золотого ювілею

 

Ціннішим за золото є добро, виплекане батьками й учителями в рідній домівці та затишній школі. Крізь усе життя ця чеснота зігріває душу, додає наснаги, надихає творити дива на Божу славу, задля розквіту України, щастя власної сім’ї.

Золотий ювілей школи – чудова нагода, щоб подякувати педагогам за безцінний скарб учительської науки, який не зотліває, не втрачає вартості, не гине із плином невблаганного часу.Такої благословенної Господом миті діждалася уся родина колишньої Стебницької спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №7, а нині вже ліцею. У вересні почалася нова епоха цього закладуз вищим статусом,а 25 жовтня, коли дерева обсипали нас золотом, теперішні та минулі покоління учителів, випускників, школярів у теплій святковій атмосфері відзначали п’ятдесятиліття від дня його створення.

Історія Стебницької школи багата на здобутки й досягнення завдяки умілому керівництву, талановитому вчительству, обдарованим учням, які досягали неймовірних висот на різних олімпіадах, конкурсах, змаганнях. З 1990-х років навчальнийзаклад став спеціалізованим, у якому поглиблено вивчали англійську мову. Згодомшколі дали ім’я випускника Богдана Вайди, Героя України, який віддав своє життя за кращу долю українського народу в буремні часи Революції Гідності як один із героїв славної Небесної Сотні.

Із трепетом згадую початок далекого 1969 навчального року. Тоді мій батько працював на будівництві школи №7. Здійснилася його заповітна мрія: доньки Марія та Ольга вчилися у цій школі та стали вчителями. Навчався у школі, яку побудував дідусь, і онук Василько. Для мене це друга оселя, ще одна школа життя, у якій я удосконалювалася як учителька, примножувала любов до дітей, черпала сили й досвід від старших колег.

Під час урочистостей із нагоди золотого ювілею найперше зі словами-вітаннями виступили всечесні отці: Володимир Лужецький (Церква Успіння Пресвятої Богородиці), Михайло Бучинський (Церква Різдва Пресвятої Богородиці), Євген Макогон (Церква Введення у храм Пресвятої Богородиці), Михайло Комарницький (Свято-Михайлівський храм).

Від депутатського корпусу, колишніх випускників, присутніх вітали депутати Тарас Городиський, Олена Бичков’як, Іван Куць, Роман Риб’як, Степан Кондур.

Потім із привітаннями звернулася заступниця начальника відділу освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради Ольга Олексюк. Виступив і Стебницький міський голова Петро Старосольський. Пролунали вітання від директорки Центру зайнятості міста Стебника Лесі Качмар, директора Стебницького професійного ліцею Ігоря Стечкевича.

А які прекрасні мелодії і пісні подарували Ігор та Іванна Прирізи, колишній випускник школи, автор багатьох українських пісень Андрій Кок!

Усіх приємно здивували учасники народного ансамблю бального танцю «Оксамит»: Олена Білик, Максим Михаць, Дзвінислава Федюшко, Маркіян Федюшко. Керівник – Віталій Калічак.

Пишаємося дзвіночками-голосочками колишніх і теперішніх учнів: Вероніки Мельник, Віри Магур, Андрія Кравця, Олесі Городиської, Вікторії Штуки.

Чудову поезію прочитала учениця 9-Б класу Анастасія Опольська.

До глибини душі вразили присутніх «Українська мелодія» Мирослава Скорика у виконанні викладачів музичної школи міста Стебника: Ірини Дмитришин, Віри Сенів, Людмили Апшай, пісня «Журавлина доля»,яку виконала учениця шостого класу Анастасія Фридрак.

Святкову програму влучно доповнилипривітання з п’ятдесятиліттям рідної школи випускників із різних куточків світу, яким пригодилися здобуті тут знання англійської мови.Чималовчительських династій виховавцей навчальний заклад. Серед них – багато ветеранів педагогічної праці, яких ушанували тієї урочистої днини.

Насамкінець зі словами вдячності виступив директор Стебницького ліцею №7 Микола Симончук.

Ювілей моєї рідної школи спонукає до роздумів про величне покликання педагога. Учитель – це людина, яка передає свій досвід, знання, служить іншим прикладом. А над усіма вчителями є Той, Кого звуть Учителем усіх: і маленьких, і дорослих – Христос! Так, Ісус Христос – Учитель. Він учив, що найважливіше – любити людей і творити добро.«Ви – світло для світу! Ось так ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла та прославляли Отця вашого, що на небі». ЦіГосподні слова передусім звернені до тих, які вибрали професію педагога. Отож, прислухаймося вкотре до науки Найкращого Учителя й будьмо завжди світилами любові для дитячих сердець!

Вшановуючи вчителів-ветеранів, звертаюся до молодого покоління, щоб ще раз пригадати слова видатного педагога Василя Сухомлинського: «Учитель творить Людину. Поважай, шануй учителя. Він віддає свою енергію, свій розум і талант, своє життя в ім’я великої мети. В ім’я того, щоб ти став справжнім громадянином і патріотом, людиною з благородною душею, неспокійним серцем, ясним розумом, чистою совістю, золотими руками. Доклади всіх зусиль і стань Людиною. Цим ти принесеш учителю найбільше щастя».

За змістовний сценарій, чудові музично-хореографічні, художні композиції, естетичне оформлення щире спасибі дружньомупедагогічному колективу, технічним працівникам, учням і батькам. Кожен намагався вкласти у це свято часточку своєї душі.

Із золотим ювілеєм, рідна школо!

 

Марія ЦИМБАЛЯК, випускниця 1983 року, учитель української мови та літератури Стебницького ліцею №7

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!: