Як Лукавий хотів позмагатися з Богом і що з цього вийшло?

Як Лукавий хотів позмагатися з Богом і що з цього вийшло?

Як Лукавий хотів позмагатися з Богом і що з цього вийшло?

(народна легенда)

Сотворив Бог Адама із глини, поселив його в Раю і наказав йому ніколи не спати. Одного разу Адам стомився і заснув. Тихо підкрався до нього Лукавий і непомітно витягнув Адамове ребро. Розгнівався Бог, схопив Лукавого за комір і щосили огрів об землю. Від того удару Лукавий провалився до Пекла, а ребро Адамове – застрягло на поверхні землі. Бог спочатку хотів обчистити з нього глину, але згодом сказав: «Нехай буде, як є!». І ребро Адамове, вимащене у глину, відразу ж стало жінкою. «Нехай буде ім’я тобі – Єва!» – сказав Бог і поселив її в раю, аби Адамові сумно не робилося.

Довідався про це Лукавий і виліпив зі смердючого болота у Пеклі Гадюку. Обкрутив нею собі шию і поліз нагору – ледь на білий світ викарабкався. Випустив він Гадюку і вона знайшла собі шпарину та проповзла до Раю. Побачила Гадюка Єву та й промовляє до неї: «Чи ти їла отих яблук?». А Єва їй у відповідь: «Яблук їсти – Бог не велів – у Раю персиків – вдосталь, а абрикосів – хоч греблю гати!». І каже до неї Гадюка: «Тому, що Бог не велів, яблуко смачнішим за персики й абрикоси стало!». Скуштувала Єва яблука – і справді смачне. Побачив Адам, що вона яблуками смакує і подумав собі, що заборона вже знята та й сам яблуком пригостився…

— Бачиш, Адаме, – каже Бог, – потрібно було тобі Мене слухатися – казав же тобі: не спи! А тепер забирайся із Раю разом із твоєю Євою та її Гадюкою! Просо сіятимеш, а будяки – родитимуть, бо ти – заснув, а Лукавий не спить ніколи…

Зібрав Адам пожитки і вирушив із Раю на грішну землю. Шкода Богові його стало і вирішив Бог йому чимось допомогти. І створив Бог Вівцю – нехай Адам отарою опікується – молоко й вовну за це матиме.

Побачив це Лукавий, заздрістю запалав, і виліпив Вовка та й навчив його овець в Адама красти.

Шкода Богові Адама стало і створив Бог Виноградну лозу – нехай Адам вино точить, аби серце його веселило.

Побачив це Лукавий, заздрістю запалав, і виліпив Відьму, аби град на виноград насилала.

Шкода Богові Адама стало і створив Бог Бджолу та й промовив до неї: «Адамові мед носитимеш, а Мені – віск!».

Побачив це Лукавий, заздрістю запалав, і виліпив із гною Муху та й сказав до неї: «Сідатимеш на гній та Адамові – на всяку їжу – на сир, масло, рибу і м’ясо – аби все те нечистим робилося!».

Шкода Богові Адама стало і створив Бог Пшеницю – нехай Адам хліб свій у поті чола здобуває!

Побачив це Лукавий, заздрістю запалав, і виліпив Мишу та й навчив її збіжжя Адамові псувати.

Шкода Богові Адама стало і створив Бог Кота – нехай Адам захист якийсь від мишей має!

Побачив це Лукавий, лютістю запалав, і виліпив Пса, аби котів на дерево заганяв, а мишам – дозвілля було.

Шкода Богові Адама стало і вирішив Бог: «Дам я Адамові помічника, аби збіжжя у нього і для мишей і для себе вистарчало!». І створив Бог Коня.

Побачив це Лукавий, заздрістю запалав, і виліпив Цигана та й навчив його коней в Адама красти.

— Отут ти й впіймався! – каже Бог до Лукавого – твій Пес на твого ж Цигана і гарчатиме та Адамового Коня від нього берегтиме!

Побачив Лукавий, що і його творіння Богові та Адамові може служити та більше з Богом у творивах вже не змагався.

Записав Віктор КИРІЙ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!: