Прийди! Помолися! Пам’ятай!

Прийди! Помолися! Пам’ятай!

Прийди! Помолися! Пам’ятай!

 

Тут, на території Меморіального комплексу «Тюрма на Стрийський» у Дрогобичі, на місці пам’яті й скорботи, у тюремних казематах, у саду та на подвір’ї внутрішньої тюрми-катівні енкаведе пройшли свою Голгофу тисячі українців... Тут, на початку німецько-радянської війни, лише за тиждень, з 22 до 29 червня 1941 року, звироднілі «визволителі» розстріляли, знищили, стратили, закатували майже 1200 українців, а у внутрішніх тюрмах Західної України в той же час – майже 24000!

22 червня мешканці Дрогобиччини вшанували пам’ять тих, кого стратила радянська окупаційна система як «ворогів народу».

Молебень за жертвами репресій відслужив Єпископ-помічник Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ Владика Григорій Комар у співслужінні зі священниками УГКЦ. Присутні представники влади до пам’ятного хреста поклали квіти, запалили лампадки, помолившись за страчених українців...

Все, як зазвичай, упродовж багатьох років...

«Якось скорботно проходить наше скорботне віче... Щороку священників тут більше, ніж парафіян... Байдужість вражає! І це не карантин... Це криза духовності, криза пам’яті!»

Погоджуюся з Вами, отче... Які б випробування не давало нам життя, пам’ять народу повинна вічно жити! Бо пам'ять – запорука існування нації.

 

Марія ГОЛОВКЕВИЧ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!: