Приховані Таємниці Фатіми

Приховані Таємниці Фатіми

Приховані Таємниці Фатіми

І. Який текст Третьої Таємниці Фатіми – справжній?

За офіційною версією Ватикану, існує лише один текст Третьої Таємниці Фатіми – той, який був оприлюднений 26. 07. 2000 року. Проте, якщо поглянути на це питання в історичному контексті, виходить щось незрозуміле. Одні джерела офіційного Ватикану стверджують, що Папа Павло VI прочитав Третю Таємницю 27 червня 1963 року. Інші офіційні джерела Ватикану – ніби це сталося 27 березня 1965 року. Випливає попередній висновок, що усі перелічені дані офіційних джерел Ватикану не узгоджуються між собою.

А як це коментують представники вищого духовенства Католицької Церкви?

Д-р Солідео Паоліні – італійський журналіст, письменник; консультант «Фатіма Центр» в Римі. 5 липня 2006 року в місті Сотто-іль-Монте у розмові з архієпископом Лорісом Каповілла запитав, чи справді є два тексти Третьої Таємниці Фатіми? І отримав ствердну відповідь. На запитання журналіста, яким є зміст справжнього тексту Третьої Таємниці, прелат відповів: «Ні, зачекай, оскільки текст офіційно оголошено, я повинен дотримуватися того, що було опубліковано в офіційних документах, навіть якщо я можу знати щось більше».

Із цієї розмови випливає висновок, що 27 червня 1963 року Папа Павло VI прочитав справжній текст Третьої Фатімської Таємниці, який не збігається із тим, що його було оголошено 2000 року – за понтифікату Йоана-Павла ІІ.

Такий висновок має низку інших своїх підтверджень. Так, кардинал Альфредо Оттавіані – Секретар (Про-Префект) Конгрегації Доктрини Віри (1959 – 1968 рр.) 11 лютого 1967 року під час прес-конференції в Римі сказав стосовно сестри Люсії та Пророцтва: «Вона записала його на аркуші паперу …». 1976 року теж саме заявив офіційний архіваріус Фатіми о. Хоакін Марія Алонсо: «Люсія сказала нам, що написала його на аркуші паперу…». Португальський єпископ Жоао Перейра Венансіо 1957 року стверджував як очевидець, що в конверті сестри Люсії був звичайний аркуш паперу з боковими полями та текстом на 20-25 рядків. Тоді як офіційно визнаний та оприлюднений 2000 р. Ватиканом «текст Третьої Фатімської Таємниці» є написаним на 4 аркушах без полів та має обсяг 62 рядки.

Тут варто пригадати, що десь у 60-х роках зовнішність сестри Люсії (Люсії душ Сантуш) докорінно змінилася. Порівнюючи її більш ранні фото із більш пізніми, католики-традиціоналісти дійшли висновку, що візіонерку підмінили її не надто схожим двійником. На їхню думку, це було  зроблено з метою підмінити текст Третьої Фатімської Таємниці.

Сестра Марія Селіна, яка була настоятелькою монастиря кармеліток у Коїмбрі протягом 1977 – 2005 рр., де у цей час мешкала сестра Люсія-двійник, одного разу вперше переглянула документальний фільм про Фатіму. Тут вона побачила кадри зі справжньою сестрою Люсією і вигукнула: «Це зовсім не сестра Люсія!» [https://wegwahrheitleben.wordpress.com/2010/10/13/die-geheimnisse-von-fatima-iii/].

І справді, коли розглядаєш пізні фотографії сестри Люсії, відчувається дух зовсім іншої людини – протилежної за своєю індивідуальною природою тій Люсії душ Сантуш, яка постає на її фото, зроблених до кінця 50-х років. Справжня Люсія випромінює непохитну віру, її двійник – дух фальшивої релігійності. Втім, ця деталь не є надважливою для з’ясування нашої теми – якщо текст Фатімської Третьої Таємниці, оприлюднений Ватиканом, є не тим, за який його видають, тоді сама логіка свідчить про те, що підміна тексту мала супроводжуватись і підміною візіонерки.

Чи можуть окремі представники вищого католицького духовенства бути причетними до зникнення справжньої Люсії душ Сантос? Теоретично – так. Довели ж журналістські розслідування, що камерленго кардинал Війо отруїв Йоана Павла І на 33 день його понтифікату. А сталося це тому, що Папа повідомив свого камерленго про свій намір провести люстрацію в курії, позбавивши її від масонів…

Чи був офіційний Ватикан зацікавлений у тому, щоб організувати підміну тексту Третьої Таємниці Фатіми? Для того, щоб відповісти на це запитання, потрібно хоча б у загальних рисах знати, про що йшлося у справжньому тексті цього документу. Тут у пригоді нам можуть стати деякі висловлювання тих діячів Католицької Церкви, які із ним були свого часу ознайомлені та виявили достатню відвертість.

Професор Папського Біблійного Інституту о. Малахія Брендан Мартін у лютому 1960 р., працюючи секретарем кардинала Августина Беа, особисто ознайомився зі змістом Таємниці. У листопаді 1995 р. на конгресі «Fatima 2000» він заявив: «Зміст Третього Таємниці вказує на таку кризу, якої ще не було в сучасному католицизм,і та констатує нездатність ієрархів адекватно на неї реагувати».

Влітку 1998 р., даючи інтерв’ю радіопрограмі Art Bell, він розкрив деякі деталі змісту останнього Пророцтва. Зокрема, зауважив, що слова Богородиці були лаконічними та конкретними. Головна тема пророцтва, як зауважив о. Малахія Мартін: «…жахлива і стосується апостазії. Оприлюднення могло б викликати потужну реакцію. Якщо б це сталося, то сповідальні та церкви наповнилися б людьми». У відповідь на це висловлювання професора журналіст запитав, чи має щось спільне з істиною опублікована у місцевій пресі стаття про Третю Таємницю, із якої навів цитату про Папу, що буде перебувати під контролем сатани, на що о. Малахія Мартін відповів: «Так, схоже на те, що автор міг бути ознайомленим з Третьою Таємницею».

Слово «апостазія» має значення: «відступництво від Христа» (слово «апостат» – відступник, зрадник віри).

Кардинал Сільвіо Анджело Піо Одді – Префект Конгрегації в справах духівництва (1979 – 1986 рр.) 1990 року в інтерв’ю католицькому виданню «IL Sabato» сказав журналісту Лючіо Брунеллі, відповідаючи на його наївне запитання: «Вона [Третя таємниця] немає жодного стосунку до Горбачова. Пресвята Діва попереджала нас про апостазію в Церкві».

Кардинал Маріо Луїджі Чаппі, який впродовж 1955–1989 рр. був особистим теологом п’ятьох Понтифіків 1995 року в Зальцбургзі, в розмові з професором Баумгартнером сказав: «У Третій Таємниці передбачено, серед іншого, що велика апостазія в Церкві почнеться зверху».

Отець Йозеф Швейгл – австрійський єзуїт, викладач Григоріанського університету та Русікума (Collegium Russicum) 1952 року отримав дозвіл від Папи Пія XII зустрітися з сестрою Люсією та ставити їй запитання. 2 вересня 1952 року він провів інтерв’ю з візіонеркою. Повернувшись до Риму, о. Йозеф сказав місцевому кореспонденту: «Я не можу відкривати те, що я дізнався у Фатімі про Третю Таємницю. Можу лише сказати, що вона складається з двох частин. Перша стосується Папи. Друга, за логікою, хоча я не повинен говорити нічого має бути продовженням слів: У Португалії завжди буде збережена Догма Віри».

Останні слова о. Йозефа Швейгла є натяком на апостазію у Католицькій Церкві – поза Португалією. Але звернімо увагу на початок його повідомлення: «Перша – стосується Папи» і пригадаймо слова о. Малахії Мартіна; «Так, схоже на те, що автор міг бути ознайомленим з Третьою Таємницею».

Із тексту Третьої Таємниці, опублікованого 2000 року часто передруковують уривок, що відображає видіння трьох фатімських візіонерів: «Ангел, показуючи правою на землю, дужим голосом промовив: «Покаяння! Покаяння! Покаяння!» Цієї миті ми побачили в неосяжному світлі, яким є Бог, «щось подібне до того, коли бачиш себе у дзеркалі», єпископа у білому вбранні. «Складалося враження, що це Святійший Отець». Багато єпископів, священиків, ченців і черниць піднімалися на вершину гори, де стояв великий хрест із неотесаних балок, які були з коркового, покритого корою дерева.

Святіший Отець, перш ніж дістатися туди, минув велике місто, що було наполовину зруйнованим. Він ішов невпевненим кроком, змучений болем і стражданням і молився за душі померлих людей, котрі лежали на його дорозі. Дійшовши до вершини гори, Святійший Отець став навколішки біля підніжжя Хреста. Тут Його убили солдати, влучивши в нього кілька разів із вогнепальної зброї і луків. За ним у такий самий спосіб один за одним загинули інші єпископи, священики, ченці і черниці та багато світських людей, чоловіків і жінок, які належали до різних верств і займали різне становище у суспільстві. По обидва боки Хреста стояли ангели, кожен з яких тримав у руці кришталевий келих, до яких вони збирали кров мучеників…».

На мою думку, цей текст не є якоюсь там вигадкою – він справді передає розповідь сестри Люсії про видіння, якого дітей удостоїла Богородиця – розповідь, написана її ж рукою. Але це не Третя Таємниця Фатіми, позаяк тут немає слів Самої Діви Марії, із яких переважно й складаються 20 чи 25 рядків справжнього Послання Богоматері до світу.

Щодо описаного тут видіння – воно, очевидно, стосується понтифікату останнього Папи, який загине мученицькою смертю у часи правління Антихриста.

Потрібно мати на увазі, що опис цих видінь сестри Люсії було вирішено оприлюднити і видати за Третю Таємницю лише після того, як 13 травня 1981 року агент Кремля вчинив замах на життя Йоана Павла ІІ. Як згодом заявив кардинал А́нджело Содано, це, мовляв, і було сповненням Третьої Таємниці. Наскільки таке пояснення «притягнуте за вуха» – може судити сам читач. Тим більше, що заяву Содано неможливо узгодити із висловлюванням Бенедикта ХVІ, який 11 травня 2010 р., перебуваючи у Фатімі, сказав: «Ми б помилились, вважаючи, що пророцьке послання Фатіми повністю вже виповнилося».

Тепер, коли нам уже дещо відомо про справжній зміст тексту Третьої Таємниці, спробуємо відповісти на складне запитання: чому жоден із Пап не наважився її оприлюднити?

Пій ХІІ, який отримав конверт із Третьою Таємницею 16 квітня 1957 р., за понтифікату якого апостазії у Церкві ще не було, вважав, що таке оприлюднення буде плямою на реноме Ватикану і не відповідатиме догмату про непомильність Папи у справах віри та моралі.

Коли ж апостазія вже розпочалася (за понтифікату Йоана ХХІІІ) – тим більше викривати власне відступництво ніхто не збирався. Отож, 8 лютого 1960 року Ватикан офіційно заявив, що не буде оприлюднювати третю частину Фатімської таємниці.

Уявімо собі, що Папа Пій ХІІ – всупереч складним політичним обставинам – все ж, оприлюднив Третю Таємницю хоча б у рік своєї смерті (1958). За цих умов, підготовка до ІІ Ватиканського Собору, яка розпочалася на початку 1960 року, була б неможливою (саме тому існувала вимога Богородиці оприлюднити Третю Таємницю до 1960 року). Не було б цього Собору, не сталося б і апостазії…

 

ІІ. Загадка Другої Таємниці Фатіми

Чи вже виповнилися пророцтва Діви Марії, виголошені у Другій Таємниці Фатіми? Вважається, що виповнилися вже давно. Але не все, що вважається, є правдою. Тому спробуймо дослідити це питання. Найперше, нагадаємо зміст згаданих пророцтв. За словами Люсії душ Сантос, Богородиця сказала:

«Ви бачили пекло, куди потрапляють душі бідних грішників. Щоб врятувати їх, Господь бажає запровадити у світі вшанування Мого Пренепорочного Серця. Якщо ви зробите те, про що Я вас прохаю, – душі рятуватимуться і весь світ дочекається миру.

Війна невдовзі закінчиться, але, якщо люди не перестануть ображати Господа, то невдовзі розпочнеться інша війна – ще гірша. Це почнеться за понтифікату Папи Римського Одинадцятого. Коли посеред ночі побачите невідоме сяйво, знайте, що це – велике знамення Господнє і покарання для світу за безліч злочинів. Наближається війна, голод, гоніння на Церкву і Святого Отця…» [Л. Гонзага да Фонсека, «Фатіма. Марія звертається до світу», «Місіонар», Львів – 1994, с. 30].

За понтифікату Пія ХІІ – 1 вересня 1939 р. розпочалася інша війна, гірша за 1-у Світову. Але Папа Одинадцятий (Пій ХІ) помер ще за півроку до цієї події. Гоніння на Церкву розпочалися не у 1939-му, а в 1918-му році. І найбільший голод у ХХ ст. був у період між двома Світовими війнами (1932 – 1933). Складається переконливе враження, що події, описані у пророцтві Другої Таємниці Фатіми, ще не відбулися. Це враження посилює наступна деталь: «посеред ночі побачите невідоме сяйво, знайте, що це – велике знамення Господнє і покарання для світу…».

Трапляється так, що на середніх широтах стає видимим полярне сяйво – це наслідок потужної магнітної бурі. Наприклад, в Україні полярне сяйво спостерігали зимою в один із початкових 70-х років ХХ ст. – не пригадаю у який саме, 17 березня 2015 р. за полярним сяйвом над Росією можна було стежити з території Білорусії та більшої частини України. 30. 11. 2010 р. мешканці Рівного також спостерігали полярне сяйво. Як бачимо, це явище – не рідкісне. За півтора роки перед ІІ Світовою війною (з 25 на 26 січня 1938 р.) полярне сяйво також з’являлося у середніх широтах Європи і не лише, але чи можна його назвати «Божим знаменням» і «покаранням для світу»?

Слово «знамення» означає: «надприродне явище, яке одночасно може спостерігати велика кількість людей». Це не просто чудо, а чудо особливе. Ісус чинив безліч чудес, живучи між юдеями, а фарисеї вимагали від Нього ще й знамення, на що Він відповів: «Рід лукавий та перелюбний вимагає знамення, але знамення не дано буде йому, окрім знамення пророка Йони». Цими словами Спаситель сказав нам, що єдиним знаменням, яке Він вчиняє під час Своєї Місії на землі, є Його Воскресіння.

Тим більше неможливо сказати, що полярне сяйво може бути «покаранням для світу».

Все сказане не означає того, що пророцтво Богородиці, виголошене у Другій Фатімській Таємниці, виповнилося «не зовсім правильно», як дехто вважає. Пророцтва, виголошені із Неба, є голосом Самого Бога, Який помилятися не може. Як сказано Ісусом Христом зі сторінок Євангелія: «Небо і земля перейдуть, але жодна йота закону цього не перейде, доки все не виповниться».

Випливає висновок, що виповнення 2-ї Фатімської Таємниці – ще попереду.

Не випадково все влаштовано Божим Провидінням таким чином, що за півроку до розв’язання ІІ Світової війни також Папою Римським все ще залишався Одинадцятий – так само, як це буде на початку ІІІ Світової! Різниця у тому, що тоді Папа Одинадцятий мав ймення Пій (помер 10 лютого 1939 р.), а у майбутньому Папа Одинадцятий матиме ймення Стефан. Принаймні, до нашого часу було Десять Пап Стефанів. Щоправда, один із них лише був обраним на Папу (25. 03. 752 р.), але помер ще до своєї інтронізації. Офіційно він до Пантеону Пап не належить, проте, все ж, традиційно існує подвійна нумерація Пап Стефанів. Наприклад, останній із них пишеться Стефан ІХ (Х), його попередник – Стефан VІІІ (ІХ). Таким чином наступний Папа Стефан матиме номер Х (ХІ). Фактично він буде Одинадцятим Папою Стефаном і водночас Десятим – із Пап Стефанів, які встигли пройти інтронізацію.

У пророцтвах про Пап примаса Ірландії Малахії (ХІІ ст.) Стефан Х (ХІ) образно названий «Петром». Про нього провидець пише: «Під час екстремальних переслідувань Святої Римської Церкви буде сидіти Петро Римлянин, який пастиме овець серед безлічі страждань, після чого місто на семи пагорбах буде знищене, і грізний Суддя буде судити людей. Кінець».

Текст латинського оригіналу: «In persecutione extrema Sancta Romana ecclesia sedebit Petrus Romanus, qui pascet oves in multis tribulationibus: quibus transactis civitas septicollis diruetur, & Judex tremêdus judicabit populum suum. Finis».

Чому провидець називає майбутнього Папу Стефана «Петром»? Тому, що порівнює його із Апостолом Петром, який загинув мученицькою смертю за «свою отару», яку доручив йому пасти Христос. Так само буде і з останнім Папою, як про це свідчить видіння Люсії душ Сантуш, опубліковане Ватиканом як «Третя Таємниця Фатіми». Детальніше про це – у попередньому розділі. Наразі слід звернути увагу на ту деталь, що згаданий Малахія дуже вдало охарактеризував кожного Папу у всій послідовності їхнього правління. Так, Бенедикт ХVІ – у нього охарактеризований як: «Слава маслини» (маслинова галузка – символ бенедиктинців, до чину яких належав відповідний Папа, а також – символ Конгрегації у справах віри, яку він свого часу очолював). Йоан-Павло ІІ – «De labore Solis» («Праця в неділю»). Йоан ХХІІІ (1958 – 1963) – «Пастир і моряк». Пій ХІІ (1939 – 1958) – «Pastor angelicus» («Ангельський пастир»). Пій ХІ (1922 – 1939) – «Fides intrepida» («Помірна віра»). Бенедикт ХV (1914 – 1922) – «Religio depopulata» («Обезлюднення релігії»); Пій Х (1903 – 1914) – «Ignis ardens» («Палкий вогонь»)… Наскільки ці та інші характеристики є відповідними – про це можна написати в окремій статті.

Чомусь Малахія ігнорує існування Папи Франціска І-го? Може, тому, що його попередник (Бенедикт ХVІ) зрікся влади вимушено?

Якщо виходити із пророцтв Малахії Ірландського, випливає висновок, що наступник Франціска І буде Стефаном Х (ХІ), або ж Папою, понтифікат якого не матиме жодного значення, а його обрання – не буде легітимним.

Коли ж буде обрано на Папу Стефана Х (ХІ)? Думаю, ця подія ще не так близько, адже Храм Соломона у Єрусалимі (Третій Храм) ще не відбудований – на його місці наразі стоїть мечеть Аль Акса. Останнє найбільше в історії переслідування християн, про яке пророкує Святе Письмо, не може розпочатися до того часу, допоки не буде відбудований Третій Храм.

Віктор КИРІЙ

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!: